- відцвілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до відцвісти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відцвілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
цвілий — I цв ілий а, е. Такий, що відцвів (про квітку, дерево тощо). II цвіл ий а/, е/. 1) Укритий цвіллю. 2) Який втратив первісний природний колір, вицвів. 3) перен., розм. Укритий прищами, миршавий (про людину) … Український тлумачний словник
преквитлий — ла, ле, Пт. Відцвілий, відквітлий, перецвілий … Словник лемківскої говірки